(Лат. INULA HELENIUM. Укр. ОМАН ВИСОКИЙ)
Багаторічна трав'яниста рослина сімейства складноцвітих заввишки до 250 см з тонким коротким м'ясистим кореневищем, від якого відходять придаткові корені. Має прямостояче стебло, чергове листя, велике, квітки зібрані в суцвіття (кошики) золотисто-жовтого кольору. Цвіте у липні-вересні. Росте у вологих місцях.
Оман високий відноситься до стародавніх лікарських рослин, які широко використовували свого часу лікарі епохи Гіппократа, а також Авіценна.
Хімічний склад. Кореневища містять до 44% інуліну, сапоніни, гіркоти, слиз, вітамін Є, макроелементи К, Са, Мg, Fe, мікроелементи Mn, Zn, концентрує Se.
Фармакологічні властивості. Рослина наділена відхаркувальною, протизапальною дією, покращує апетит, має жовчогінні, сечогінні, протиглистні властивості.
Застосування у медицині. Використовується для лікування бронхіту, бронхіальної астми, туберкульозу легень, захворюваннях шлунково-кишкового тракту: гастритах, дуоденітах, ентероколітах; хворобах печінки: холангітах, гепатитах, холециститах; хворобах шкіри: дерматитах, екземах, псоріазі. У народній медицині — при глистових інвазіях, дисменореї, анемії, цукровому діабеті.
Протипоказання. Оман не рекомендується приймати при тяжких захворюваннях серцево-судинної системи, нирок, при вагітності.
Приготування ліків. Відвар коріння: 1 ст. л подрібненого сухого коріння залити 200 мл гарячої кип'яченої води, томити на водяній бані 30 хв, охолодити 10 хв, процідити, об'єм довести до 200 мл, приймати по півсклянки 2-3 рази на день за 30 хвилин до їжи.
Порошок з коріння приймати на кінчику ножа тричі на день до їжи.
Мазь з коріння: 1 ст л подрібненого коріння і 4-5 ст л топленого свинячого жиру варити 15 хв, процідити в гарячому вигляді, охолодити, змащувати уражені ділянки шкіри 1 раз на день.
Корінь оману широко використовую в особистій практиці при лікуванні багатьох захворювань.
Для консультації телефонуйте або надсилайте листа, перейшовши за посиланням.
