Протягом кількох років страждаю від атрофодермії. Хвороба поширюється на ділянки спини, зокрема плечей. Порадьте, будь ласка, за допомогою яких народних засобів можна допомогти моєму лиху.

Катерина, м. Харків

 

 

Лист коментує фітотерапевт, керівник сумського оздоровчого центру «Дивосил» Любов САЛІЙ.

Атрофодермія відноситься до захворювань шкіри, що характеризується її атрофією (зменшення обсягу або кількості клітин внаслідок їхнього недостатнього живлення або порушення обміну речовин), вона ділиться на кілька груп. З огляду на лист у читачки — ідіопатична атрофодермія Пазіні-П'єріні. Це рідкісне захворювання невизначеного походження. Воно спостерігається у дівчат та жінок. Спочатку з'являються ледь запалі окреслені одиничні або численні круглі (овальні) плями блакитно-сірого або коричнево-фіолетового кольору діаметром від 2 см і більше. Уражається симетрично шкіра тулуба, частіше за спину. Плями поступово збільшуються і утворюють характерні бляшки різних обрисів розміром з долоню, з трохи піднятими краями та атрофічним, наче вдавленим центром, де нерідко просвічуються глибокі вени шкіри.

Ряд дослідників розглядають атрофодермію як варіант обмеженої склеродермії. І хоча захворювання належить до складних, надію на зупинення хвороби дають препарати рослинного походження.

Хворим на атрофодермію слід уникати потрапляння на шкіру прямих сонячних променів, не переохолоджуватися в холодну пору року.

Організм потрібно наситити вітамінами А і Є, що містяться в моркві, капусті, цибулі, гороху, абрикосах, насінні соняшнику, у продуктах тваринного походження (яєчних жовтках, вершковому маслі, молочних продуктах, печінці, жирах, рослинних оліях). Зазначені вітаміни забезпечують нормальну життєдіяльність клітин, тобто шкіри.

При різних формах атрофодермії добрий результат дає тривале і систематичне застосування рослинного збору, до якого входять квітки глоду колючого, квітки нагідок лікарських, конюшини, трава собачої кропиви, звіробою продірявленого, материнки звичайної і коріння лопуха великого. Всі подрібнені компоненти взяти в однакових частинах.

Увечері закип'ятити 0,5 л води, вкинути 1 ст. л. з гіркою збору трав, кип'ятити 5 хв на слабкому вогні, настояти ніч, вранці процідити. Відвар випити протягом дня за 3 прийоми за 20-30 хв до їжі по півсклянки. І так щодня протягом двох місяців.

Для лікування атрофодермії застосовують ще один збір трав: медунка лікарська, спориш звичайний, хвощ польовий. Спосіб приготування та вживання відвару аналогічний попередньому. Слід зауважити, що ці рослини мають властивості підтримувати імунну систему організму і сприяти розвитку сполучної тканини.

Відомий болгарський цілитель Петро Дімков рекомендував таке лікування: взяти 10 волоських горіхів зі шкаралупою, потовкти їх, додати по 3 ст. л. подрібнених зерен ячменю, проса та кукурудзи. Усе залити 2 л води, варити 30 хв. Отриманий відвар випити протягом дня. Лікування тривале.

Зовнішньо використовують компреси з іхтіолової мазі та соку листків алое (столітника), які накладають на уражені хворобою ділянки. Доцільним буде і такий рецепт: одну цибулину середнього розміру запекти у духовці, а потім дрібно подрібнити. Потім 1 ст. л. цибулі залити 2 ст. л. кефіру та 1 ч. л. меду, перемішати. На уражені ділянки шкіри 4 рази на тиждень на ніч робити компреси з мазі.

Звичайно, шлях до одужання від атрофодермії важкий та тривалий. Успіх чекає на того, хто щиро вірить у перемогу над цією підступною хворобою.