Tag Archives: лекарственное растение

Коки й хламідії – підступні провокатори циститу. Як допоможуть трави?

Ділимося статтею, яка була опублікована в газеті «Здоров’я і довголіття». Розповідає лікар-фітотерапевт Любов Салій.

Цистит — запалення слизової сечового міхура, яке викликається частіше кишковою паличкою, також золотистим стафілококом, стрептококом, мікоплазмою, хламідією, трихомонадою, кандидами. При цьому захворюванні турбує біль внизу живота, який іррадіює (віддає) в статеві органи, промежину; різі під час сечовипускання, часті позиви на сечовипускання, нетримання сечі, сеча на вигляд мутна.

На допомогу прийдуть лікарські рослини наділені протизапальними, антибактеріальними, сечогінними властивостями. Відвар однієї столової ложки трави петрушки, або однієї чайної ложки насіння на півлітра води, випити за день в три прийоми до їжі за двадцять хвилин, щодня протягом місяця. Листки брусниці можна використовувати як у вигляді монотерапії так і в суміші з корінням кульбаби, травою хамеріону, фіалки, квітами ромашки. Корисно приймати фітозбір: листки бобівника, траву таволги в’язолистої, спориша, квіток нагідок або змішати траву парила, зеленчука, хвоща, вересу, квіток ромашки і пити у вигляді відварів. Ці ж фіто збори можна застосовувати й для лікування хронічного пієлонефриту.

ПРО СУТО ЧОЛОВІЧІ ПРОБЛЕМИ

Запалення передміхурової залози — простатит, викликають ті ж збудники, що й цистит. Чоловіків турбує тупий ниючий біль в промежині, анусі, головці статевого органу, біль під час сечовипускання, статевому акті, зниження працездатності. Допоможуть зняти запалення відвари з листя грушанки, трави зеленчука, чи бруньок тополі. Та все ж краще застосовувати збори трав які мають більш виражений вплив. Так можна змішати корінь оману, траву зеленчука, листки бобівника, квітки нагідок або корінь латаття, траву парила, лист евкаліпту, квітки ромашки. Робити відвари і приймати щодня протягом двох місяців. Корисне й гарбузове насіння яке містить в своєму складі вітаміни А, Е, С, селен, відповідну кількість цинку. Поєднання в насінні цинку з фосфором підвищує рухливість сперматозоїдів, чинить прозапальний ефект на передміхурову залозу, нормалізує обмінні процеси, забезпечує регулярне продукування і виведення секрету простати. Потрібно просушити насіння, очистити від шкаралупи, подрібнити в порошок(краще блендером). Приймати по одній чайній ложці порошку за тридцять хвилин до їжі, запити склянкою води з додаванням однієї чайної ложки меду два рази на день. Важливо вживати й квітковий білок який багатий на вітаміни, білки, мінерали. Його потрібно приймати по одній чайній ложці тричі на день до їжі розсмоктати, запити водою. На курс потрібно чотириста грамів квіткового пилку. Відгуки чоловіків які страждають від хронічного запалення простати стверджують, що збори трав набагато ефективніше справляються з недугою ніж традиційні медичні препарати.

В своїй практиці допомогаю хворим здолати запальні процеси сечостатевої системи за допомогою авторського урологічного фіточаю та настоянок лікарських рослин.

Аденома простати — поширена доброякісна гіперплазія передміхурової залози у чоловіків старших 50 — 60 років. Проявляється недуга порушенням сечовипускання(труднощі на початку сечовипускання, слабкий струмінь сечі) та статевої функції. Частіше чоловіки не звертають уваги на ці прояви хвороби, приймаючи за вікові зміни, провокуючи таким чином розвиток аденоми. Не варто зволікати проявами аденоми простати, обов’язково потрібно пройти обстеження в уролога. І пам’ятайте, що на початкових стадіях хвороби можна покращити стан свого здоров’я за допомогою засобів фітотерапії. Можна застосовувати відвар листків ліщини, коріння лопуха, коріння петрушки у вигляді монотерапії (заварити одну столову ложку любої рослини на півлітра води і випити за день). Корисний і відвар трави чистотілу, але її потрібно брати одну чайну ложку на склянку води і випивати за день(пам’ятайте, що вона отруйна). Достатньо місячного курсу, після перерви можна повторити. В своїй практиці успішно застосовую авторський протипухлинний фіточай в комплексі з настойкою болиголова(по схемі). Хворі задоволені результатом лікування, прояви хвороби поступово зменшуються. Деяким хворим відпала, навіть, необхідність в оперативному лікуванні.

При нетриманні сечі не завжди вдається контролювати процес сечовипускання яке може відбуватися самовільно. Причини можуть бути різні: зниження рівня естрогенів в організмі жінки, що характерно для жінок старшого віку, перенесений інсульт, зміни зі сторони центральної нервової системи. Можна спробувати відвар коріння оману (одна столова ложка на півлітра води). Але краще звернутися до лікаря який виставить діагноз і призначить лікування.

Гіперактивний сечовий міхур проявляється частим сечовипусканням протягом дня чи можливо вночі, може бути мимовільне виділення сечі. Причиною можуть бути пухлини головного мозку, спинного мозку, хвороба Паркінсона, Альцгеймера, хронічні порушення мозкового кровообігу, розсіяний склероз, травми чи грижі спинного мозку ,також хвороба може бути зумовлена захворюваннями нижніх сечовивідних шляхів у жінок(цистит, камені, пухлини, сторонні тіла сечового міхура). Лікування не просте. Потрібно пройти обстеження у лікаря, щоб зрозуміти причину хвороби а відтак і призначити правильне лікування. Фітотерапія може бути застосована як допоміжний засіб, враховуючи етіологічний фактор

При кожному захворюванні потрібно дотримуватися правильного харчування. Виключити смажену, копчену їжу, алкоголь, солодощі(мед можна). Регулярно вживати овочі, фрукти(помідори, цитрусові обмежити), їсти морську рибу, якісне м’ясо, пити достатньо води.

ГАДЮЧНИК В’ЯЗОЛИСТИЙ

Гадючник в’язолистий — досить поширена в Україні трав’яниста рослина, яка зустрічається в болотистих місцевостях, а також на луках та галявинах, біля природних водойм (річок, озер).

Рослину складно переплутати з іншими травами, оскільки його стебло досягає висоти двох метрів, з жовто-білими суцвіттями у вигляді мітлички з характерним медовим запахом, який особливо відчувається в період цвітіння. Суцвіття заготовляють під час цвітіння, корінь весною або восени.

З давніх часів гадючник відомий як рослина з багатим вмістом дубильних речовин (12-36%), також до його складу входять саліцилова та аскорбінова кислоти, флавоноїди, ефірна олія, сліди кумаринів, жирні кислоти та ароматичні сполуки.

У народі цю рослину називають «засобом від сорока недуг», що найкраще характеризує її лікувальні властивості. Гадючник наділений вираженими потогінною та протизапальною дією і настої з нього можна використовувати для лікування грипу, ГРЗ, при високій температурі. Потрібно взяти 1 чайну ложку сухих квіток, залити однією склянкою окропу, настояти 1-2 години. Випити за два-три прийоми впродовж дня.

Настій також помічний при запаленні шлунку, кишківника, підшлункової залози, що супроводжуються болями. Рослину можна застосовувати як саму, так і в суміші з іншими травами (коренем оману, листками підбілу, листками бобівника, травою звіробою). Для цього ввечері слід заварити  1 столову ложку збору трав у півлітра води і дати настояти до ранку. Одержаний відвар випити за день за три рази до їжі. І так щодня протягом одного місяця.

Помічне зілля гадючника й при подагрі, ревматизмі, а також головному болю. За рахунок вмісту сполук саліцилової кислоти, кумаринів рослина наділена властивістю розріджувати кров, тому її доцільно застосовувати при хворобах серцево-судинної системи.

За рахунок сечогінного та протизапального ефекту гадючник варто застосовувати при хворобах нирок, сечового міхура. Слід також зазначити, що лікарська рослина допомагає заспокоїти нервову систему при збудженні та тонізувати при апатії чи безсиллі, тобто здатна нормалізувати стан нервової системи.

Гадючник вязолистий використовують для промивання гнійних ран, лікування фурункулів, виразок та опіків на шкірі. Для зовнішнього використання потрібно зробити мазь. Візьміть одну чайну ложку подрібненого на кавомолку сухого кореня, додайте 2 чайну ложку вазеліну, 1 чайну ложку ланоліну (або 3 частини підігрітого внутрішнього свинячого жиру). Добре перемішайте і змазуйте вражені ділянки шкіри 2-3 рази на день.

З метою профілактики утворення тромбів та  простуди візьміть одну дрібку сухого спорошкованого цвіту і запийте півсклянки води. І так один раз на день протягом  місяця. Після перерви курс повторити.

Читайте більше про нашу продукцію та замовляйте. 

ГРИБОК ЗНИЩУЮТЬ ЛІКАРСЬКІ РОСЛИНИ ТА МАЗІ

 

Мікотичні ураження стопи або нігтів чи, як кажуть у народі, грибок є досить поширеним захворюванням, що передається від однієї людини до іншої. Нині цією недугою страждає кожен п’ятий мешканець планети. Якщо тріскається і лущиться шкіра стопи, спостерігається потовщення, розшарування і зміна кольору нігтів, поза сумнівом – це перші ознаки і симптоми грибка.

Його можна «підхопити» де завгодно: в басейні, в спортзалі, в магазині, взявшись за ручку візка, яку до цього тримала інфікована людина, в ліфті, натиснувши на кнопку, та в інших громадських місцях. Крім того, грибок може виникнути внаслідок носіння незручного і неякісного взуття, в якому довгий час зберігається волога. Слід пам”ятати, що грибок не зникає сам по собі, і якщо його не лікувати, то хвороба буде прогресувати. З часом, скажімо, тріщини на шкірі стоп можуть перетворитися в ерозії та поширитися на руки.

5534312_parsley_sage_rosemary_

В народній медицині існує чимало засобів, які за ефективністю ніскільки не поступаються медикаментозним, і з допомогою яких можна подолати цю хворобу. Так, хороший результат дає застосування ванночок для ніг у теплому крутому відварі свіжої трави чебрецю звичайного. Процедуру проводять по 10-15 хвилин упродовж 10-15 днів. При потребі після кількаденної перерви курс можна повторити.

 

Корисними є також обполіскування ніг перед сном сольовим розчином. Для його приготування в 1 літрові теплої води слід розчинити 1 столову ложку морської солі. Добрий лікувальний ефект дає мазь з коров”ячого вершкового масла і часнику. Для приготування потрібно розчавити зубки часнику і змішати порівно з вершковим маслом. Отриману мазь наносити на уражені ділянки стопи і нігтів на ногах.

548594888

Можна вдатися й до такого рецепту: натерти на крупній тертушці дігтярне мило і змішати його з такою ж кількістю кухонної солі. Одержану суміш розвести теплою кип”яченою водою до кашоподібного стану. Цюмішанку наносити на стопи і зверху надівати бавовняні шкарпетки. Випробуваними ліками для боротьби з грибком нігтів є настойка йоду 5%. Нею слід протирати двічі на тиждень уражені місця. Лікування тривале –кілька місяців. У своїй практиці для зцілення від грибкових уражень стопи і нігтів ми рекомендуємо комплексне лікування. Воно складається з очисного збору трав і мазі «Ульцерин». Фітозбір, як мовиться, знищує грибок зсередини та зміцнює імунітет, а мазь лікує шкіру та нігті зовні, що і забезпечує хороший лікувальний ефект.

Телефонуйте для консультації.

ОКОПНИК ЛЕКАРСТВЕННЫЙ

Symphytum officinale (лат.),  живокіст  лікарський (укр.)

Многолетнее травянистое растение семейства бурачниковых. Корневище короткое, черное (изнутри белое), с длинными толстими корнями. Листья очередные, шершавые, с нижней стороны с выступающим сетчатым жилкованием. Цветки поникающие, правильные, на цветоножках, собраны на верхушке стебля, при расцветании фиолетовые или пурпурные, позднее голубые с белым краем.

4970747322_75f3f429e0_b

Растет в очень плодородных сырых почвах,  по берегам болот, на влажных лугах, вблизи ручьев, канав. Растение токсично, при использовании следует проявлять осторожность, соблюдать правильную дозировку.

Заготовка. Корня заготавливают ранней весной (в начале вегетации), или в августе-сентябре.

Химический состав. Корни окопника лекарственного содержат до  0,8% алкалоидов (лазиокарпина, циноглоссина),  аллантоина, дубильные вещества, много слизи, крахмала, сахара, смолы, холин, аспарагин.

22546129419_23083d7c87_k

Фармакологические свойства. Биологически активные вещества окопника обладают противовоспалительным, слабовяжущим, кровоостанавливающим,  обволакивающим и мягчительным действием, снижают артериальное давление и возбуждают дыхание, повышают тонус и усиливают сокращение мускулатуры кишечника и матки, способствуют регенерации костной ткани, стимулируют рост клеток и восстановление поврежденных тканей.

При заболевании верхних дыхательных путей улучшает отхаркивание мокроты, восстанавливается функция эпителия.

Применение в медицине. В народной медицине отвар – обволакивающее и мягчительное при кашле, диарее, колите, а также при болезнях органов желудочно-кишечного тракта,  туберкулезе легких, метроррагиях, заболеваниях почек, астении, злокачественных опухолях и язвах, настой – при хронических воспалительных процессах желудка и кишечника, дизентерии, катарах дыхательных путей, хронических бронхитах. Мазь – наружно при воспалении суставов.

4970746428_e594bda4ce_b

Приготовление лекарств. Настой корней окопника: 2 чайные ложки корня залить 200 мл кипятка, настоять 6 часов, процедить. Принимать по 1 – 2 столовые ложки через каждые 2 – 3 часа.

Отвар корней : 1 столовая ложка корней залить 0,5 литра воды, кипятить 5 минут, настоять 6 часов. Процедить, выпить за день, за 3 раза, до еды за 20 минут. И так ежедневно 1 месяц.

Мазь из корней: 1 часть измельченных корней залить 4 частями растопленного свиного жира, выдержать на паровой бане в течении 30 минут, процедить в жидком состоянии. Хранить в холодильнике.

Корень окопника противопоказан при индивидуальной непереносимости, пониженном артериальном давлении, беременности и в период кормления грудью.

РЕПЯШОК АПТЕЧНЫЙ

Agrimonia eupatoria ( лат.),  парило звичайне ( укр.)

Многолетнее травянистое растение семейства розоцветных с короткими корнями. Стебель прямостоячий, покрытый волосками. Листья прерывисто-перистые, сверху темно-зеленые, снизу бархатистые. Цветки — мелкие, желтые, на очень коротких цветоножках. Цветет в июне-августе. Растет на суперпесчаных и суглинистых почвах, на обочинах дорог, по опушкам леса, среди кустарников, в ярах.

Химический состав. Трава содержит эфирное масло, дубильные  и горькие вещества, флавоноиды (кверцетин), кумарин, стероиды, сапонины, кремниевую кислоту, амид никотиновой кислоты, витамины группы В, витамин К, аскорбиновую кислоту, органические кислоты ( лимонную. яблочную, щавелевую, хинную).

Фармакологические свойства. Растение обладает мочегонным, общеукрепляющим, болеутоляющим, противозудным,  противовирусным, противовоспалительным действием, регулирует минеральный обмен, функцию пищеварительного тракта, понижает проницаемость сосудистой стенки, стимулирует работу печени и кишечника.

11140812394_9814cf6a08_b

Применение в медицине. Трава репяшка аптечного, заготовленная в начале цветения, используется при заболевании печени, желчного пузыря, почек, при стоматите , в том числе афтозном, гингивите, парадонтозе, мочекаменной болезни, в народной медицине — при злокачественных опухолях, асците, гельминтозах, бронхите.

Приготовление лекарств. Отвар. 1 столовую ложку измельченной сухой  травы залить 0,5 л воды, кипятить 5 минут, ночь настоять, утром процедить. Отвар выпить за 3 приема за 20 минут до еды. И так ежедневно 1 месяц.

Я широко использую это растение в своей лечебной практике при лечении различных заболеваний гепатобилиарной системы, желудочно-кишечного тракта, болезнях почек, для очищения организма.

ДУШИЦА ОБЫКНОВЕННАЯ

Origanum vulgare (лат.), материнка звичайна (укр.)

Многолетнее травянистое растение семейства губоцветных. Обладает приятным запахом. Стебель прямой, вверху разветвленный. Листья черешковые, супротивные, темно-зеленые с просвечивающими железками. Цветки мелкие, красновато-лиловые, собраны на концах ветвей в щитковидно-метельчатые соцветия. Цветет в июле-августе.

Химический состав. В траве душицы обнаружено эфирное масло (до 1,2%, в состав которого входит тимол — до 50%), содержит также флавоноиды, аскорбиновую кислоту (в цветках- 166 мг%, в листьях – 565 мг% и дубильные вещества ( до 19%). В надземной части содержатся макроэлементы К, Са, Mg, Fe, микроэлементы  Mn, Cu, Zn, Ni, Pl. Концентрирует  Se.

Фармакологические свойства. Препараты душицы обыкновенной оказывают успокаивающее действие на центральную нервную систему, усиливают секрецию пищеварительных и бронхиальных желез, усиливают перистальтику кишечника, тонизируют мускулатуру матки, усиливают лактацию, повышают аппетит.

Основным действующим началом растения являются эфирное масло и его важнейший компонент тимол, который оказывает местное, противовоспалительное, болеутоляющее и антисептическое действие.

Применение в медицине. Входит в состав седативных сборов для лечения неврозов.

Настой травы – отхаркивающее, усиливаюшее перистальтику кишечника, ванны из травы – антисептическое и общеукрепляющее действие.

В практической медицине настой из травы используется как седативное, противосудорожное средство, при лечении холециститов, дискинезии желчевыводящих путей, энтероколитах, при острых и хронических бронхитах. В акушерско-гинекологической практике при аменореи, как лактогенное.

11972781383_7140f18eae_b

В народной медицине — при острых респираторных заболеваниях, бронхитах, гепатите, диарее, желудочно-кишечных коликах, гастрите с пониженной секрецией, атонии кишечника, метеоризме ( вздутии кишечника), для возбуждения аппетита.

Приготовление лекарств. Отвар травы душицы: 1 столовая ложка травы на 0,5 литра воды, кипятить 5 минут, настоять, процедить, выпить за день за три раза за 20 минут до еды. И так ежедневно 2-3 недели.

Настой травы: 100-200 грамм сырья залить 3-5 л кипятка, настоять 3-4 часа, процедить. Использовать для лечебных ванн.

Я применяю траву душицы для лечения заболеваний дыхательных путей, желудочно-кишечного тракта, гинекологических  болезней.

Предупредите осенние обострения с помощью трав

За окном осень и людям с хроническими заболеваниями нужно вовремя позаботится о своем здоровье. Ведь многие в этот период начинают ощущать дискомфорт в области живота, «чувствовать» где у них находится печень, желудок, кишечник.

Чтобы не довести себя до выраженных симптомов гастрита, гастродуоденита или даже язвенной болезни желудка, можно применить лекарственные растения. Ведь в аптеке нет медикаментов, которые можно принимать для профилактики обострений. А в природе есть лекарственные растения (листья трилистника водяного, корень аира болотного, цветки ромашки аптечной и много других). Умело соединив их в фитосборы, вы получите хороший лечебно-профилактический эффект.8091105230_8412208c43_kЕсли вы вовремя начнете оздоровление травами, вам удасться избежать серьезных обострений, приема медикаментов, а также финансовых затрат. Лекарственные растения  обеспечивают хороший лечебный эффект даже в стадии обострения, избавляют от болей, изжоги, вздутия, тошноты, нормализуют аппетит. С помощью трав можно успешно победить даже пилорибактер!

Так что не медлите, не доводите до серьезного обострения, а начните вовремя проводить лечение. Хорошее комфортное самочувствие не заставит долго ждать.

Для консультации звоните по телефону или отправляйте письмо, перейдя по ссылке.

Дивосил высокий

(Лат. INULA HELENIUM. Укр. ОМАН ВИСОКИЙ )

Многолетнее травянистое растение семейства сложноцветных высотой до 250 см с тонким коротким мясистым корневищем, от которого отходят придаточные корни. Имеет прямостоячий стебель, очередные листья , крупные, цветки собраны в соцветия (корзинки) золотисто-желтого цвета. Цветет в июле-сентябре. Растет по влажным местам.

Девясил относится к древним лекарственным растениям, которые широко использовали в свое время врачи эпохи Гиппократа, а также Авиценна.

Химический состав. Корневища содержат до 44% инулина, сапонины, горечи,  слизь, витамин Е, макроэлементы К, Са, Мg, Fe, микроэлементы Mn, Zn, концентрирует Se.

Фармакологические свойства. Растение обладает отхаркивающим, противовоспалительным действием, улучшает аппетит, оказывает желчегонное, мочегонное, противоглистное действие.6025668632_58af0b9589_bПрименение в медицине. Используется для лечения бронхита, бронхиальной астмы, туберкулеза легких, заболеваниях пищеварительного тракта: гастритах, дуоденитах, энтероколитах; болезнях печени: холангитах, гепатитах, холециститах; болезнях кожи: дерматитах, экземах, псориазе. В народной медицине —  при глистных инвазиях, дисменореи, анемии, сахарном диабете.                

Противопоказания. Девясил не рекомендуется принимать при тяжелых заболеваниях сердечно-сосудистой системы, почек, при беременности.

Приготовление лекарств. Отвар корней: 1 ст. л измельченных сухих корней залить 200 мл горячей кипяченой воды, томить на водяной бане 30 мин, охладить10 мин, процедить, объем  довести до 200 мл, принимать по полстакана 2-3 раза в день за 30 минут до еды.

Порошок из корня принимать на кончике ножа три раза в день до еды.

Мазь из корня:  1 ст л измельченного корня и 4-5 ст л топленого свиного жира варить 15 мин, процедить  в горячем виде, охладить, смазывать пораженные участки кожи 1 раз в день.

Корень девясила широко использую в личной практике при лечении многих заболеваний.

Для консультации звоните по телефону или отправляйте письмо, перейдя по ссылке.